- іменинник
- —————————————————————————————імени́нникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
іменинник
Смотреть что такое "іменинник" в других словарях:
іменинник — а, ч. 1) Чоловік, хлопець у день своїх іменин. •• Диви/тися (ходи/ти і т. ін.) імени/нником мати радісний, щасливий вигляд. 2) перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються … Український тлумачний словник
іменинник — (людина в день її народження), народженик … Словник синонімів української мови
іменинниця — і, ж. Жін. до іменинник … Український тлумачний словник
народженик — а, ч., розм. Людина в день її народження; іменинник … Український тлумачний словник
солєнізанта — ти, ч. Пр. Іменинник; той, хто празнує своє свято, свій день народження … Словник лемківскої говірки
